ball

Мандрівки

  DSC03415      4бЛуцк оборонительная башня и стены замка       DSC06781     
             Вінничина                              Волинь



               Колокольня начало 18 века, воссоздана в конце 20 века       DSC00630     DSC08908



      DSC09672          IMG_0008       DSC01737     DSC05070



     DSC06497           DSC06140        DSC05914
ball

Осінь в парку КПІ.

Зараз осінь – найкращий і найкрасивіший час для парків.
Парк КПІ - пам’ятка садово-паркової архітектури місцевого значення з’явилася разом з університетом. Майже одночасно з будівництвом навчальних корпусів та житлових будинків, які зводились на території університету були створені дендропарк і парк площею близько 15 га.
Парк пережив і добрі і погані для нього часи. Частина дерев загинула. Але багато дерев дожило до нашого часу від початку існування парку та були посаджені нові цінні дерева. Сьогодні на території КПІ можна побачити багато цінних та гарних дерев, серед яких модрини, дуби, клени, липи и багато інших.
Зараз у парку налічується близько 90 видів дерев та чагарників, за що парк можна віднести до розряду дендропарків.

DSC01809

Collapse )
ball

Великий Любінь.

Любінь Великий — селище міського типу в Городоцькому районі Львівської області (у давньоруський час — Любінегород, Любінець, пізніше — Любин, Любінь Великий). Перша письмова згадка про селище припадають на період існування Стародавньої Русі — початок ΧΙΙΙ ст. За своїм віком є ровесником старовинного Львова. Населений пункт виник як укріплення від набігів татаро-монгольських орд на древні руські землі. Подібно до інших середньовічних міст мав укріплений замок, оточений валами і ровами, та військо, що складалося з вільних поселенців. Під час татарських нападів в 1624 і 1648 рр. Великий Любінь був зруйнований вщент, багато жителів було винищено та захоплено в полон. В середині ΧVΙΙ ст. Великий Любінь було відбудовано. Власники Великого Любеня час від часу змінювалися — князі і графи Параві, Вільчки, Яблоновські.
За часів Яблоновських місцевість стала відомою як курорт завдяки наявності сірководневих джерел. Вони були відомі від XVI ст. На початку XIX ст. стараннями Маріанни Яблоновської вибудувано купелі для заможних відпочиваючих зі Львова.  У 1849 р. Людвік Яблоновський продав маєток разом із палацом і курортом баронові Костянтинові Бруницькому, який розбагатів на експлуатації нафтових промислів Борислава. Він зробив реконструкцію здравниці, побудував водолікарню, корпуси якої назвав іменами дочок «Софія», «Марія», «Гелена», а джерела іменами синів «Людвіг» і «Адольф».
Останнім власником Любеня Великого був їхній син Адольф.

Церква Св. Миколи Чудотворця.
Нова греко-католицька церква була освячена в 2000 р.

DSC01097

Collapse )
ball

Буськ.

Буськ - місто районного значення на річці Західний Буг у Львівській області, адміністративний центр Буського району.
Перша згадка про місто (Бужськ, Бужеск) в літописі «Повість временних літ» датується 1097 р. З цього часу і до кінця XII ст. місто перебувало в руках різних господарів. Князь Давид Ігорович, позбавлений володимирського стола, перебрався в Буськ і зробив його своєю столицею (1100 - 1112 рр.). У 1241 р. місто було спалене під час монголо-татарської навали. У 1340 р. місто, як і вся Галицька земля, опинився під владою Польщі. Вже в 1411 р. Буськ одним із перших в Галичині отримав магдебурзьке право. Невід'ємним атрибутом міського самоврядування став герб міста, на якому зображено «бузько» (лелека). Ця птиця була популярною і тому почала символізувати край.
DSC00502
Collapse )
ball

Підгірці. Василіанський монастир.

Василіанський Благовіщенський монастир.
Повна назва Василіанського монастиря  - Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого. Побудували його в 1706-1750 рр. на місці давньоруського монастиря, зруйнованого в 1241 р. татаро-монголами.
За легендою монастир заснувала княгиня Олена, дочка Белзького князя Всеволода ще у 1180 р. Навколо частково збереглися оборонні вали городища.
Монастир  складається з трьох частин: церкви, келій та дзвіниці.
В радянські часи монастир був філією лікарні, лише в 1991 р. він був переданий монахам-василіанам, які за короткий термін повністю відновили святиню. Зараз монастир відвідують тисячі віруючих.
DSC00425
Collapse )
ball

Броди.

Броди - райцентр Бродівського району. Розташоване в північно-східній частині Львівської області.
Назва міста походить ще з часів Київської Русі і пов’язана з тим, що поселення оточували болота, котрі можна було пройти лише вбрід.
З моменту свого заснування в 1584 р. поселення було назване Любичем, від назви гербу родини Жолкевських. Назва Любиче (Любич) не прижилася і місто почало всюди фігурувати як Броди.
DSC00272
Collapse )
ball

Броди. Бродівський замок.

В XIV ст. на західній околиці міста постав укріплений замок, а на початку XVI ст. під керівництвом архітектора Андреа дель Акви за проектом французького інженера Г. Л. де Боплана на кошти великого коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського було збудовано нову кам’яну фортецю у вигляді п’ятикутника.
908_1_2

Collapse )
ball

Сторожинець.

У підніжжя Буковинських Карпат, на лівому березі річки Серет розкинулося найзеленіше місто Буковини - Сторожинець.
Виникло як сторожовий пост на терені древнього Галицько – Волинського князівства часів Князівської Русі. Перші спогади про Сторожинець зустрічаються ще в 1448 р., як володіння  молдавського воєводи Романа. В 1774 р. Австрія прилучила до себе Буковину, а з нею – Сторожинеччину. У 1904 р. Сторожинець отримав статус повітового міста.
Collapse )
ball

Коростишів.

Коростишів одне з найдавніших міст України, початок заснування і заселення якого губиться в темряві VI-VII ст. За легендою, містечко називалось Хміничі і було центром одного з древлянських племен — мінчан. Розташоване на березі ріки Тетерів. Перша достовірна писемна згадка про місто датована 1499 р., коли Великий князь Литовський Олександр подарував поселення боярину Кмиті Олександровичу. З 1565 р. Коростишів переходить у власність родини Олізарів і стає центром їх значних земельних володінь. В 1649 р. став сотенним містечком Білоцерківського полку. У 1779 р. Коростишеву було надано Магдебургське право та дозвіл на проведення 7 ярмарків на рік. Після другого поділу Польщі в 1793 р. Коростишівські землі ввійшли до складу Російської імперії.

Місце, де розташовувався маєток Олізарів.
Палац був розібраний наприкінці ХХ ст. Збереглися фонтан, будинок бібліотеки, частина колонади. Все це знаходиться у старому парку.
Collapse )
ball

Прилуки.

Місто Прилуки —  районний центр Чернігівської області розташоване на  берегах річки Удай.
Першу письмову згадку про Прилук-город залишив нащадкам у 1085 р. київський князь Володимир Мономах у своєму знаменитому "Повчанні". З 1362 р. місто входили до складу Великого князівства Литовського. Після російсько-литовської війни у 1504 р. відійшло до Росії, а за Люблінською унією 1569 р. – до Польщі. З 1590 р. Прилуками володів магнат О.Вишневецький.
Collapse )